Саакашвілі заслуговує на шанс, щоб довести свою здатність створити в Україні таке саме диво, яке він створив у Грузії

понедельник, 00:00

Михайлу Саакашвілі можна і потрібно дати шанс.

Це текст не тільки і не стільки про експрезидента Грузії Михайла Саакашвілі, а радше про те, що не було, немає і не буде політиків, які б не зазнавали невдач і яких не критикували б сучасники. У зв'язку з цим хочу нагадати епізоди з життя видатного державного діяча сера Вінстона Черчилля. Його шлях теж не завжди встеляли троянди. Наприклад, у 35 років Черчилль обійняв пост міністра внутрішніх справ і жорстоко придушив заворушення, які почалися після страйку моряків та портових працівників у Ліверпулі.

Окрім того, коли Великобританія офіційно вступила в Першу світову війну, Черчилль був першим лордом Адміралтейства. І 5 жовтня 1914 року Черчилль прибув до Антверпена, щоб особисто очолити оборону міста, яке бельгійський уряд пропонував здати німцям. Незважаючи на всі зусилля, місто впало 10 жовтня, загинуло 2500 солдатів. Черчилля звинувачували в невиправданих витратах ресурсів і життів, хоча багато хто зазначав, що оборона Антверпена допомогла утримати Кале і Дюнкерк.

Згадаємо також, що на виборах 1922 року Черчилль, балотуючись від Ліберальної партії, зазнав поразки в окрузі Данді. Також невдачею закінчилася спроба пройти в парламент від Лестера 1923 року, після чого він балотувався вже як незалежний кандидат. Спочатку безуспішно на довиборах від Вестмінстерського округу, пізніше – після поразки консерваторів на виборах 1929 року Черчилль не став домагатися обрання в керівні органи партії. Для нього настали довгі роки політичної ізоляції.

Але потім почалася Друга світова війна, яка була найстрашнішим і найскладнішим часом для Великобританії минулого століття. І Черчилль, який обійняв посаду прем'єр-міністра, урятував свою батьківщину. Його найважливішою заслугою називають рішучість продовжувати війну до перемоги, незважаючи на те, що деякі члени його кабінету, включно з міністром закордонних справ лордом Галіфаксом, виступали за спробу укладання угод із гітлерівською Німеччиною. Усі пам'ятають його історичну промову 13 травня 1940 року в Палаті громад: "Мені нічого запропонувати британцям, окрім крові, тяжкої праці, сліз і поту". Це були чесні слова великого політика та державного діяча, біографія якого є яскравим доказом того, що не буває злетів без падінь.

Про це, як мені здається, потрібно пам'ятати зараз, коли тривають дискусії стосовно ймовірного призначення Михайла Саакашвілі на посаду віцепрем'єра з питань реформ. Я глибоко переконаний у тому, що він заслуговує на шанс довести всім свою здатність створити в Україні таке саме диво, яке він свого часу створив у Грузії. Усі, хто відвідував Грузію до приходу до влади Саакашвілі і його команди реформаторів, і хто приїздив туди після, – одностайно говорять про те, що це були дві різні країни. Республіка, де традиційно була величезна кількість "злодіїв у законі", які, по суті, й керували Грузією, позбулася всього цього – "злодіїв у законі" у Грузії просто не стало.

Окрім того, відбулося серйозне скорочення кількості міністерств, зокрема і скасування кількох міністерств і державних агентств, велике скорочення кількості державних служб, оптимізували функції і викоренили дублювання функцій різних відомств. Блискуче провели й реформу судової системи, зріс рівень незалежності судів. Згадаймо, що внаслідок податкової реформи відбулося скорочення їх кількості з 26 2003 року до шести 2008 року. Знизили ставку на прибуток, різко знизили митні тарифи. Різко зріс рівень свобод, демократії, багаторазово збільшилися доходи населення. Грузія стала країною, яку ставили всім у приклад. Вона й зараз розвивається багато в чому завдяки тим реформам, які провели Михайло Саакашвілі і його команда.

Так, був досвід і не дуже вдалої діяльності цього видатного реформатора на посаді губернатора Одеської області. Але, упевнений, усім в Україні відомо, наскільки впливові сили перешкоджали реалізації всього того пакету реформ, який він мав намір здійснити. Упевнений, що сам Саакашвілі зробив необхідні висновки зі свого попереднього досвіду роботи в Україні. Він дуже змінився, що підкреслюють навіть його критики. Він став мудрішим і заточеним на успіх. Він готовий використовувати всі свої знання і талант реформатора на користь України. Я впевнений у тому, що йому можна і потрібно дати шанс. Точно так само жителі Великобританії у годину найбільших потрясінь дали шанс Вінстону Черчиллю. І він вписав своє ім'я в історію своєї країни й усього світу.

Більше читайте тут: https://gordonua.com/ukr/blogs/hikmet-dzhavadov/-saakashvili-zaslugovuje-shansu-dovesti-svoju-zdatnist-stvoriti-v-ukrajini-take-zh-divo-jake-vin-stvoriv-v-gruziji-1497285.html

Теги: 
Украина